Василь Симоненко — український поет та яскравий представник шістдесятників, якого називали «поетом без каменю за душею», а також один з найулюбленіших поетів українців.

8 січня минає 90 років від дня народження В. Симоненка, чию біографію, за словами Євгена Сверстюка, «треба вивчати як частку історії України».

Від дня народження і до останньої хвилини

Є мить прекрасна – це життя людини.

По-різному йдемо життєвим шляхом:

Хтось пролітає непомітним сірим птахом,

Комусь доводиться пливти за течією,

А хтось горить яскравою зорею…

Навряд чи можна знайти серед життєписів поетів-шістдесятників долю яскравішу й водночас трагічнішу, аніж у Василя Симоненка. Короткий спалах його життя став незгасною зіркою його поезії. За 28 років, відміряних йому долею, Симоненко реалізував себе як поет («Тиша і грім» – єдина його прижиттєва збірка), прозаїк (збірка новел і оповідань «Вино з троянд»), казкар («Подорож у країну Навпаки», «Цар Плаксій та Лоскотон», «Казка про Дурила»).

З нагоди ювілею відомого українця в бібліотеці – філії №4 КБУ Чернівецької ЦБС оформлено книжкову виставку «На орбіті слова Василя Симоненка».