30 серпня — Міжнародний день жертв насильницьких зникнень

Цей день нагадує світові про людей, які зникли не за власним бажанням, а стали жертвами насильницьких зникнень. За кожним зниклим — чиєсь життя, родина, яка чекає, і надія, що одного дня рідна людина повернеться додому.

Для України цей день має особливе, болюче значення.

З початку російської агресії насильницькі зникнення стали для агресора свідомим інструментом терору, залякування та спроб зламати наш спротив.

Окрема й найпекучіша рана України — це депортація та викрадення наших дітей, яких позбавляють ідентичності та переховують на території рф.

Ми пам’ятаємо тих, чия доля досі невідома.

Ми підтримуємо родини, які продовжують пошуки.

Ми говоримо про тих, кого не можна дозволити собі забути.

Зниклий безвісти — не означає забутий.

Кожна людина має право на ім’я, правду та повернення додому.

Нехай голоси родин зниклих безвісти будуть почуті.

Нехай кожен, хто чекає, дочекається.

Нехай усі зниклі повернуться додому.